Агрометеорологічні умови у 2012 році та їх вплив на формування врожа. зернових культур

 

Нинішнього незвичного весняно-літнього сезону, на жаль, справджу­ється передбачення щодо підвищення температури повітря у весняні та літні місяці в Україні. Розпочалося воно недавно (десь з 2000 року), однак якою мірою це важливо, а часом і небезпечно для сільськогосподарського виробництва, свідчить поточний рік.

Кількість стихійних та аномальних погодних явищ за півроку в Україні вже перевищила кількість цих явищ за весь минулий рік. Найбільш не­звичним виявилося цьогорічне літо, адже розпочалося воно ще в кінці квітня, коли внаслідок експансії тепла раптово розцвіло-розквітло все одночасно - бузок, липа, тополя, каштани.

З того часу в Україні панує підви­щений температурний фон, який в середньому на 2-5° перевищує середні багаторічні показники температури повітря за ці місяці.

Урожайність кожної культури фор­мується під впливом багатьох чинників - насіння, добрива, строки сівби та ін. Однак у періоди, коли спостерігається значна кількість погодних аномалій, саме погодним умовам належить вирішальна роль у формуванні врожаю, а погодну складову врожаю неможливо мінімізувати технологіями.

Синоптичні процеси, які впливали на погоду України нинішньої весни та влітку, були дуже активними. Велика кількість циклонів та атмосферних фронтів, переміщуючись через західні та північні області, приносили на ці території часті дощі, сильні зливи, грози, град, шквали. У багатьох пунктах відбувалося відключення електроенергії, порушення зв’язку, пошкодження будівель, замулення і змивання посівів сільськогосподар­ських культур, присадибних ділянок, розмивання доріг, припинення руху транспорту, зафіксовані випадки за­гибелі та травмування людей.

Одночасно у південно-східній частині України спостерігалася жорстка засуха, обумовлена тривалими періодами без дощів та високою температурою повітря. Спека з температурами повітря вище +30° та +35-39° в окремих пунктах у цьому регіоні триває вже понад 2 місяці, на Херсонщині та у Запорізькій області вже було досягнуто позначки +40°.

Майже класичною виявилася «ма­ківка» нинішнього літа (кінець липня початок серпня), коли погоду в Україні визначав антициклон і майже по всій території країни було сухо і спекотно.

У південно-східній частині України такі погодні умови спричинили вкрай несприятливі умови для формування врожаю майже усіх сільськогосподар­ських культур. Такі області як Дніпро­петровська, Херсонська, Миколаївська, Одеська та АР Крим постраждали найбільше.

Згубним для посівів ранніх зер­нових культур виявилася не тільки недостатня кількість опадів, а ще й тривалий тепловий стрес. Майже безперервний підвищений температурний режим зумовив під­вищений рівень теплозабезпечення нинішнього вегетаційного періоду. Суми температур (активних та ефек­тивних) - це зв'язок рослини із се­редовищем їх зростання. Для культур помірного поясу, до якого належить Україна, швидкість розвитку рослини зростає пропорційно підвищенню температури середовища, але в межах біологічного мінімуму (+18-22°). При подальшому підвищенні температури розвиток рослин не прискорюється, він може уповільнюватись або й припинятися, температури стають баластними. Це й сталося нинішнього літа. Надмірне теплозабезпечення спричинило передчасне дозрівання практично всіх зернових культур. У Криму та південних областях зерно ранніх колосових почало дозрівати вже в кінці травня. В свою чергу, скорочення вегетаційного періоду обумовило у цьому регіоні майже вдвічі меншу урожайність зернових, ніж минулорічна.

Однак у масштабах країни погодні умови поточного року не є ката­строфічними. У північно-західних та частково центральних областях, де завдяки дощам утримувався достатній рівень зволоження грунту, склалися сприятливі агрометеорологічні умови для формування врожаю усіх культур (Львівській, Волинській, Рівненській, Закарпатській, Чернівецькій, Терно­пільській, Хмельницькій, Київській, Вінницькій, Житомирській, Чернігів­ській). Підвищене теплозабезпечення та достатнє вологозабезпечення на території цих областей сприяли при­скореному розвитку та достиганню зернових культур (на один-два тижні раніше). До того ж у цьому регіоні ймовірний високий урожай кукурудзи.

Нинішнє літо в Україні може ви­явитися одним із найбільш тривалих. За кліматичними даними, тривалість його в межах України становить 95- 140 днів у степовій зоні та 150-160 днів на Південному березі Криму. За­кінчується літо на території України в середньому в першій декаді вересня, на крайньому півдні і в степових районах Кримського півострова - у кінці вересня - на початку жовтня, у долинах великих річок та поблизу великих міст його тривалість більша на 5-10 днів. Нинішнього року тривалість літнього періоду ймовірно перевищить ці показники на 20-30 днів.

В Україні останніми роками ускладнилися умови для сівби озимих культур через збільшення частоти осінніх посух. У середньому через кожні 2 роки спостерігаються осінні посухи різної інтенсивності.

За аналізом багаторічних спосте­режень, у лісостеповій зоні України (де зосереджено найбільше посівних площ озимої пшениці) зволоження грунту у вересні лише у 5 роках із 10 буває достатнім та оптимальним.

Площі із слабкими посівами і тими, що не зійшли, майже щорічно відзначаються у багатьох областях. їх сумарна частка у середньому становить 25%. У деякі, особливо в посушливі роки, площа посівів, що не зійшли, в областях лісостепової зони досягала 40-50% (1975 р.). У степових областях площа таких посівів досягала 50-70% у 1975, 1982, 2005 рр. Рекорд не отриманих сходів (більше 80% від засіяної площі) належить Дніпропетровській області і відбувся він минулої осені (2011 р.)

Накопичення вологи в грунті для сівби озимих культур під урожай наступного року відбувається на нашій території за рахунок опадів другої половини липня та серпня.

За кліматичними умовами на території України липень-серпень є єдиним періодом, упродовж якого кількість опадів (у середньому 128 мм) відповідає потребі рослин (130 мм) у наступних посівах озимої пшениці. Тільки в ці місяці може бути нако­пичена і збережена волога в ґрунті при відповідній технології під посіви озимої пшениці.

У вересні-жовтні кількість опадів у середньому в Україні не перевищує 82 мм, що майже вдвічі менше потреби посівів (170 мм). Ймовірність випадання оптимальної кількості опадів у цей період у різних зонах України становить не більше 1-12%. Тому сіяти озиму пшеницю пізніше оптимальних термінів економічно недоцільно. Кількість опадів за кліматичними даними у передпосівний період і впродовж осінньої вегетації озимої пшениці в зонах України розподіляється, як наведено у таблиці.

Як видно із наведених даних, середні значення кількості опадів за липень- серпень у поліській і лісостеповій зонах перевищують потребу озимої пшениці. Але нижня межа найбільш ймовірних опадів тут на 40 мм менша, ніж потреба. У степовій зоні середнє значення кількості опадів на 35 мм менше потреби озимої пшениці.

У липні нинішнього року у північних та західних областях кількість опадів вже майже досягла місячної норми. У південних та східних областях ситуація дуже складна, адже в багатьох районах цих областей до цього часу утримується дефіцит опадів ще з минулої осені. Так що ймовірні проблеми з вологонакопиченням, адже недостатнє зволоження грунту в період сівби озимої пшениці є од­нією з основних причин запізнення сівби, затримки розвитку рослин, зрідженості посівів, недостатньої кущистості та ін. Особливо чітко все це проявляється на посівах озимої пшениці по стерньових і просапних попередниках.

Нижче наведено дані про тенденцію зміни агрометеорологічних умов у період сівби в Україні - температури повітря та кількості опадів у вересні (період масової сівби озимини). Як свідчать ці дані, існує тенденція зменшення кількості опадів у вересні (в середньому на 20%) та підвищення температури повітря (в середньому на 1°) за десятиріччя. Такі зміни температури повітря призводять до зміщення термінів сівби озимих культур на більш пізні. За аналізом саме в ті роки, коли кількість опадів та температура повітря у вересні була близькою до норми, Україна отримувала найвищі урожаї озимих культур.

Справджуються висновки світових експертів зі зміни клімату в частині того, що людська діяльність порушила розподіл тепла між різними поясами планети, і тепер температура скрізь повзе тільки в одному напрямку — вгору. Надалі ризики погоди, яка спостерігалася нинішнього вегетаційного періоду, будуть зростати.

Агрокліматична

зона

Кількість опадів за період, мм

липень-серпень

вересень-жовтень

середня

найбільш імовірна

середня

найбільш

ймовірна

Полісся

136

93-179

90

42-138

Лісостеп

151

106-196

85

43-127

Степ

95

54-136

68

34-102

По Україні

128

74-179

82

38-126

 
 
Джерело: АПК-Інформ