Аналітичний огляд. Жовтень 2012

 

  • Промислове виробництво у вересні скоротилося на 7% р/р, перевершивши самі негативні очікування. Машинобудування і металургія - знову лідери падіння. Зростання хімічної галузі сповільнюється.
  • Інфляція у вересні склала 0.1% м/м, роздрібний товарообіг зріс у вересні на 16.0% р/р. Транспорт, будівництво і сільське господарство продовжували впевнено занурюватися в рецесію (-9.1%, -4.6% і -7% р/р, відповідно).
  • Ринковий курс гривні знизився на 3-4 коп. в жовтні, попит на долар зберігався високим. Ставки по гривневому ресурсу били нові рекорди в цьому році.
  • Україна почала переговори з МВФ про продовження програми співпраці на 2013 рік. Основна вимога фонду - підвищення тарифів на газ.
  • У жовтні первинний ринок держборгу не виявляв активності. Залишки єдиного казначейського рахунку на мінімальних з 2003 року рівнях.

Падіння промислового виробництва на 7.0% р/р у вересні перевершило найбільш песимістичні очікування ринку (згідно з опитуванням Reuters очікувалося падіння -1.7% р/р) і виявилося найбільш глибоким за останні три роки. У вересні гіршу динаміку в порівнянні з попереднім місяцем демонстрували практично всі промислові сектори (крім виробництва і розподілу електроенергії та металургії). Так, видобувна промисловість скоротилася на 0.5% р/р (+2.6% р/р у серпні), виробництво харчової промисловості знизилося на 4.7% (-0.9% р/р у серпні), легка промисловість впала на 8.3% р/р ( -2.1% р/р у серпні). Лідером падіння виявилося машинобудування, яке втратило гнітючих 20.1% р/р (проти 13.0% р/р у вересні), а також металургія, однак темпи падіння металургії у вересні уповільнилися до 9.4% р/р проти 12.5% р/р у серпні, що є хоч незначним, але позитивом.

Промисловість і роздрібний т/об,% р/р

Промисловість за галузями,% р/р

Причиною збільшення падіння промисловості у вересні є комплекс факторів: слабкий попит зовнішніх ринків (для металургії); розмежувальні заходи Російської Федерації (для машинобудування); відсутність імпортних мит на бензин (для нафтохіміків); більш низький урожай цього року (для харчової промисловості). Додаткові фактори: висока база порівняння вересня минулого року (у зв'язку з великою кількістю робочих днів у вересні 2011) і фактична відсутність банківського кредитування і державної підтримки (як більш системні чинники), - мали свій негативний ефект для промисловості.

Перспективи найближчих декількох місяців, на нашу думку, не виглядають більш райдужними: вплив перерахованих вище факторів на різні сектори економіки буде зберігатися і надалі. Так, попит на продукцію металургії (близько 20% промислового виробництва) продовжує залишатися слабким, а ціни на сталь все ще зберігають спадний тренд, що не дозволить металургам поліпшити свої позиції і нарощувати виробництво в найближчій перспективі. Більш того, ситуацію з ринками збуту ускладнюють політичні проблеми на Близькому Сході (зокрема, у Сирії та Лівані), куди Україна поставляє істотну частину своєї продукції і могла б тим самим частково компенсувати втрати від зниження постачань в Євросоюз.

На другий ключовий сектор економіки - машинобудування (12% промислового виробництва) продовжує тиснути як знесилений попит, так і загороджувальні заходи Російської Федерації - одного з ключових ринків збуту. Одним із прикладів ситуації в галузі може бути Корпорація Богдан (другий за величиною виробник автомобілів в Україні), яка у вересні місяці оголосила про фактично повну зупинку свого виробництва. Згідно з даними компанії, у вересні цього року корпорація виробила тільки один автобус (у вересні 2011 - 77) і 26 комерційних автомобілів (у вересні 2011 - 75). Основна причина, озвучена компанією - відсутність збуту техніки як на внутрішньому ринку, так і на експорт через введення утилізаційного збору Росією - основним експортним ринком компанії. Трохи краще йдуть справи і у вагонобудуванні, попит на продукцію яких значною мірою залежить від ситуації у важкій промисловості.

Перспектива деякого поліпшення ситуації в найближчому майбутньому проглядається для нафтохіміків, у випадку якщо уряд введе імпортні мита на бензин (скасовані в 2005 році). Це знову зробить доцільною переробку нафтопродуктів на території України (у даний момент вигідніше ввозити готове паливо без мита, ніж сиру нафту з митом, яку потрібно ще переробити на території України). Однак, незважаючи на позитивний ефект для українських виробників, це спричинить подорожчання вартості бензину і дизпалива для кінцевих споживачів, що може бути суттєвим аргументом для влади на користь безмитного режиму, тим більше в період формування нового уряду.

У той же час, незважаючи на збереження в цілому негативної кон'юнктури для української промисловості, ми очікуємо звуження амплітуди падіння у четвертому кварталі, у зв'язку з ефектом низької бази порівняння минулого року, коли ключові галузі економіки вже скорочувалися або сповільнювалися. Як ми зазначали в минулому огляді, в разі падіння виробництва у вересні, шансів для України вийти на позитивне зростання промисловості в цьому році залишається небагато. Таким чином, ми знижуємо наш прогноз зростання промисловості у 2012 році до -1.5% р/р.

Інші сектори економіки у вересні також продовжували впевнено занурюватися в рецесію. Так, будівельний сектор за дев'ять місяців поточного року скоротився на 9.1% р/р, проти -8% р/р за 8М12. Падіння вантажообігу в січні-вересні склало 7% р/р, на 0.2 п.п. менше в порівнянні з даними за вісім місяців року. Найбільше падіння було зафіксовано у вантажоперевезеннях водним транспортом, в т.ч. через скорочення експорту металургії. Падіння обсягів сільськогосподарського виробництва в січні-вересні склало 4.6% р/р проти 4.5% р/р за 8М12. Згідно з даними Держкомстату на 30 вересня Україна зібрала 32.5 млн. тонн зернових і зернобобових культур, що на 18.1% менше г/м.

Сільське господарство і будівництво,% р/р

Низька інфляція (+0,1% м/м у вересні) і високе споживання (роздрібний товарообіг +16% за 9М12) як і раніше залишаються основним позитивом. Однак, незважаючи на двозначне зростання роздробу, промислові сектори економіки орієнтовані на внутрішній ринок (харчова, легка промисловість і т.д.) продовжують скорочуватися, що пов'язано з високою часткою імпорту в структурі споживання. Так, згідно з даними НБУ, у другому кварталі поточного року річні темпи зростання споживчого імпорту склали 31.4% р/р, продукції АПК - 25.6%. У серпні цього року зростання імпорту промислових товарів досяг 54.6%, в т.ч. імпорт одягу зріс у 2.8 рази, взуття - в 4.1 рази, продовольчої групи - на 16%. Таким чином, високе роздрібне споживання хоч і є важливим драйвером економічного зростання в цьому році, однак, його потенціал без додаткового стимулювання внутрішнього попиту на продукцію більш системоутворюючих секторів (таких як металургія, машинобудування та ін.), досить обмежений для економіки в цілому. Ми очікуємо зростання ВВП в 2012 році на рівні 0-0.5% р/р.

Динаміка цін, % р/р

Всесвітня асоціація виробників сталі (WSA) знизила прогноз зростання світового споживання сталі в 2012 і 2013 роках. Згідно з прогнозом асоціації, оприлюдненим 11 жовтня, світове споживання сталі в 2012 році зросте на 2.1% р/р, що в 3 рази менше в порівнянні з 2011 роком, коли зростання склало значних 6.2% р/р і на 1.5 п.п. нижче квітневого прогнозу. Також був знижений прогноз зростання споживання на 2013 рік з +4.5% р/р у квітні до +3.2% р/р. Прогноз споживання сталі для основних покупців української продукції - країн Євросоюзу, Близького Сходу і Китаю був знижений до -5.6%, +3.5% та +2.5%, відповідно. Прогноз асоціації базується на тому, що в 2013 році криза в Єврозоні буде дозволений, США успішно впораються з фіскальними проблемами, а економічні стимулюючі заходи забезпечать «м'яку посадку» для Китаю. Також, у своєму звіті WSA зазначила, що на початку поточного року були видні деякі ознаки відновлення в порівнянні з уповільненням останнього кварталу 2011 року, також очікувалося покращення ситуації у другій половині 2012 року. Однак, економічна ситуація, навпаки, погіршилася через тривалої невизначеності щодо кризи Єврозони і більш глибокого, ніж очікувалося, уповільнення в Китаї. Асоціація також відзначає, що починаючи з кризи 2008 року, невизначеність і волатильність стали нормою для сталеливарної індустрії.

У той же час, ціни на сталь на світових майданчиках в жовтні продовжували знижуватися. Так, з 1 по 22 жовтня вартість сталі (Steel CIS, FOB, Black Sea) знизилася на 4.3% або на 13.7% р/р, зниження цін у вересні склало 5% м/м. В результаті українські металургійні підприємства у вересні скоротили виробництво сталі на 8.3% р/р, падіння за 9М12 склало 5.4% р/р. Жовтень і листопад, швидше за все, збережуть депресивність попередніх декількох місяців на тлі високої конкуренції і слабкого попиту. У 2013 році ситуація багато в чому буде залежати від того, наскільки економічні стимулюючі заходи країн-споживачів допоможуть відновити зовнішній попит, проте, на нашу думку, вже зараз очевидно, що кардинального розвороту тренду очікувати як мінімум в першому півріччі 2013 року не варто. Відсутність локальної державної підтримки щодо стимулювання внутрішнього попиту є додатковим чинником, що формує негативні очікування ринку на наступний рік. Так, згідно Комерсант-Україна (з посиланням на прогнози учасників ринку), в 2013 році в Україні найгірші очікування по внутрішньому споживанню стали серед країн СНД. Обсяги реалізації сталі очікуються близько 83% рівня 2007 року, в той час як, наприклад, в Росії перевищать 105%.

Грошовий і борговий ринки

Напруженість валютного ринку в жовтні посилилася, ринковий курс гривні до долара зріс до 8.19 до кінця місяця. Гривнева ліквідність була в дефіциті, ставки ресурсу били нові рекорди. До кінця місяця Національний банк все-таки пішов на плавну девальвацію гривні до 8.18-8.19 грн./дол. Також, в останній тиждень жовтня спостерігалася дещо «некласична» ситуація для міжбанківського ринку, коли, незважаючи на рекордно дорогу гривню (25-35% по ресурсу «овернайт», при тому що залишки коррахунків знаходилися на досить комфортних рівнях 18-20 млрд. грн.), попит на долар все одно збільшувався, всупереч вже традиційної залежності між вартістю ресурсу і попитом на валюту. Така ситуація з гривневою ліквідністю може пояснюватися як нерівномірним розподілом ресурсу між учасниками ринку, так і можливою обізнаністю деяких гравців про майбутньому коливанні, про що, зокрема, активно пишуть українські ЗМІ.

Динаміка вартості USD/UAH NDF

Підвищений попит на іноземну валюту у вересні-жовтні також істотно підігрівався населенням і, як результат, призвів до дефіциту готівкового долара. Переважання девальваційних очікувань відбилося на рівні гривневих депозитів фізичних осіб в банківській системі, відтік яких у вересні досяг позначки в мінус 2.6 млрд. грн., Після стабільного нарощування гривневої депозитної бази населення впродовж останніх дев'яти місяців. Нетто купівля валюти населенням у вересні склала 1.8 млрд. дол. США, як мінімум третина її повернулася в банківську систему у вигляді валютних депозитів, обсяг яких збільшується четвертий місяць поспіль, незважаючи на вкрай низькі ставки по доларових внесках і, навпаки, зростання прибутковості по гривневих депозитах. За словами учасників ринку, відтік гривневих депозитів і їх подальша конвертація в долари тривали і в жовтні, що створює тиск на золотовалютні резерви, які у вересні скоротилися на 743 млн. дол. США або 2.5% м/м і на 30 вересня становили 29.3 млрд. дол. США. У той же час, без урахування

400 млн. дол. США від позитивної переоцінки євро і золота проти долара і 600 млн. дол. США, отриманих від розміщення єврооблігацій, чисті інтервенції Національного банку у вересні склали 1.5-1.6 млрд. дол. США - найбільший обсяг з осені минулого року. У жовтні тиск на золотовалютні резерви, на нашу думку, також збережеться як через підвищений попит з боку населення і бізнесу, так і у зв'язку з погашенням 0.4 млрд. дол. США кредиту МВФ. У листопаді виплати МВФ складають 0.9 млрд. дол. США, які, швидше за все, будуть закриті за рахунок резервів Національного банку. Ми очікуємо зниження рівня золотовалютних резервів до 24-25 млрд. дол. США до кінця 2012 року і зберігаємо наш прогноз помірної девальвації гривні в межах 5% (до 8.40 грн./дол.) До грудня.

Україна почала переговори з МВФ про продовження програми співпраці на 2013 рік. Поточна програма stand-by, запущена в жовтні 2010 року, передбачала виділення Україні позикових коштів майже на 16 млрд. дол. США. Однак по причині неможливості задовольнити вимоги МВФ (зокрема, в частині підвищення тарифів на газ для населення), Україна отримала всього 3.4 млрд. дол. США ще в 2010 році. З 2012 року Україна стала нетто платником МВФ, так і не домовившись з фондом про виділення решти коштів. Хоча де-факто, програма stand-by на протязі 2011-2012 рр.. працювала тільки формально, сам факт співпраці завжди мав важливий іміджевий ефект і був певним гарантом платоспроможності для іноземних інвесторів, що купують український борг. Це, очевидно, і в даний момент є основною причиною, чому уряд прагне зберегти співпрацю з фондом, хоча б на формальному рівні.

Графік погашень кредиту МВФ 2012-2013

У той же час вимоги фонду до України залишилися колишніми: підвищення тарифів на газ для населення, що повинно дозволити уряду зменшити субсидування Нафтогазу і не вийти за межі дефіциту консолідованого бюджету в розмірі 3.5% від ВВП. Раніше Фонд вимагав від України підвищення тарифів на 50-60% і введення механізму адресного субсидування малозабезпечених верств населення. Влада ж категорично відмовлялася від будь-якого підвищення тарифів, аргументуючи це тим, що спочатку потрібно підвищити рівень життя населення. Насправді ж, на наш погляд, основною причиною відмови було наближення парламентських виборів, хоча з точки зору економічних показників кінець 2011 - початок 2012 року було ідеальним періодом для цього кроку: рекордно низька інфляція і двозначне зростання доходів населення.

Підвищення вартості газу для населення, на наш погляд, є неминучим кроком, враховуючи, що зараз тарифи приблизно в

5-6 разів менше їх реальної вартості (72,5-295,4 грн. За тис. куб. М,

див. таблицю зліва) при середньорічної вартості російського газу в 2012 році на рівні 425 дол. США або приблизно 3400 грн. за тис. куб. м. Основним питанням майбутнього підвищення залишається: коли і на скільки? Певний індикатив озвучив перший віце-прем'єр-міністр України Валерій Хорошковський в інтерв'ю інформаційному агентству Bloomberg, сказавши, що в планах уряду підвищити ціни на побутовий газ і тепло навесні 2013 року, проте точна амплітуда підвищення озвучена не була. Декількома днями раніше, МВФ опублікував звіт «Газова цінова політика України: наслідки підвищення тарифів» (Ukraine Gas Pricing Policy: Distributional Consequences of Tariffs Increases), в якому аналітики Фонду прораховують наслідки 20%-го підвищення. Очевидно, це можна розцінювати як певний індикатив для першого етапу підвищення і, відповідно, можливого відновлення програми співпраці.

Тим часом, в 2013 році Україна повинна виплатити МВФ 5.2 млрд. дол. США по тілу кредиту МВФ, наданого в 2008 році. Загальні зовнішні погашення України з урахуванням інших боргів в 2013 році складають близько 9.0 млрд. дол. США. Враховуючи ці цифри, а також волатильність і нестабільність ситуації на зовнішніх боргових ринках, відновлення програми співпраці, очевидно, буде одним із пріоритетів в пост-виборчий період.

У жовтні Міністерство фінансів, як і анонсувало, провело всього два первинних аукціону, на яких пропонувалися папери з дюрацією 5 і 7 років. Валютні ОВДП Мінфін не пропонує вже другий місяць поспіль. Загальний обсяг аукціонів склав 3.0 млрд. грн. Прибутковість Мінфін залишив на рівні минулих місяців - 14.3% (на 600-800 б.п. нижче вівторкового ринку), що говорить про неринковою природі попиту і, швидше за все, частково було технічним рефінансуванням облігацій до погашення в жовтні (Мінфін гасив облігації, випущені для рекапіталізації банків, які перебували на балансі Нацбанку). У грудні Міністерство фінансів має виплатити 1.4 млрд. грн., Розміщених восени 2009 року з прибутковістю 20% річних, і 20 млн. дол. США валютних ОВДП проданих в кінці минулого року. На 1 жовтня 2012 залишок єдиного казначейського рахунку (ЄКР) становив 2.3 млрд. грн. - Найнижчий показник на аналогічну дату, починаючи з 2003 року (див. графік зліва). У той же час дефіцит державного бюджету за січень-вересень розширився до 24.1 млрд. грн. з 16.7 млрд. грн. в січні-серпні п/р (+7.44 млрд. грн. за один місяць). Незважаючи на заяви Міністра фінансів Ю. Колобова про те, що бюджетний розпис на цей рік передбачає найбільший план надходжень у четвертому кварталі цього року, уповільнення економічного зростання і негативні настрої бізнесу будуть, на нашу думку, серйозною перешкодою для Мінфіну на шляху виправлення ситуації з державними фінансами за рахунок дохідної частини бюджету. Таким чином, з великою часткою ймовірності можна чекати активізації державних запозичень в наступні два місяці року, хоча істотних змін умов розміщення ОВДП на нашу думку не буде. Враховуючи відсутність великих погашень до кінця року, своєчасне і повне обслуговування боргу Мінфіном в цьому році, як і раніше, не викликає сумнівів.

 

Джерело: Кредит-Рейтинг