Експерти передрікають, що нас всіх чекає десятиліття дорогою їжі

 

У 2007-2008 роках число голодуючих у світі перевищувало 1 млрд. осіб. Відповідно, цього року мова може йти про більш серйозну катастрофу. Ряд аналітиків вважають, що лише високі запаси рису та пшениці можуть згладити ситуацію.

Світ чекає нестача їжі...

Цього року всьому світу загрожує нова продовольча криза. "Найбільш посушливе літо в США за 50 років і несприятливі погодні умови в інших країнах вже підвели ціни на багато видів сільгосппродукції до рекордних позначок!" – З таким повідомленням вийшла впливова газета Financial Times.

США забезпечують майже половину світового експорту кукурудзи і значну частку експорту сої, бобів і пшениці, тому низькі врожаї в країні цього року позначаться на багатьох державах світу, від Єгипту до Китаю. До рекордних значень останніми днями подорожчали кукурудза і соя-боби, перевищивши навіть пікові ціни, зафіксовані під час попередньої продовольчої кризи в 2007-2008 роках. Тоді висока вартість продуктів і їх дефіцит в 30 країнах призвели до справжніх продовольчих бунтів.

Пшениця поки ще не досягла історичного максимуму ціни, проте за останні п'ять тижнів вона подорожчала більш ніж на 50%.

- Я працюю в цій галузі більше тридцяти років, і сьогодні найсерйозніші проблеми з погодою і попитом та пропозицією, які я коли-небудь бачив. Вони набагато гірше, ніж все, що мені доводилося спостерігати. Поточна ситуація не йде ні в яке порівняння з тим, що було в 2007-2008 роках, – заявив FT у приватній бесіді топ-менеджер одного з провідних торгових домів світу.

У 2007-2008 роках число голодуючих у світі перевищувала 1 млрд. осіб. Відповідно, Цього року мова може йти про більш серйозної катастрофи. Ряд аналітиків вважають, що лише високі запаси рису і пшениці можуть згладити ситуацію.

... І це надовго

Інші експерти кажуть, що голод на планеті може затягнутися. Згідно з прогнозами Продовольчої і Сільськогосподарської організації ООН зростання випуску сільгосппродукції в найближчі 10 років сповільниться до 1,7% проти 2% в минулому десятилітті. Ще більший удар по ринку завдасть зміна клімату і втрата продовольчих площ, тому що 25% використовуваних зараз сільськогосподарських угідь помітно деградували.

За даними експертів, зараз 900 млн чоловік у світі мають обмежений доступ до їжі і чистої води. До 2021 року на планеті з'явиться ще 680 млн чоловік, яким будуть потрібні їжа, одяг і паливо.

У той же час земель, придатних для сільського господарства, залишається все менше. Частина використовуваних земель виснажується. Це ж відноситься і до водних ресурсів. Значить, пропозиція продовольства не буде швидко рости, незважаючи на зростання цін. Зростання посівних площ не врятує: до 2050 року воно забезпечить лише 10% приросту світового врожаю.

За останні 10 років ціни на продовольство виросли більш ніж в два рази, але це не призвело до зростання пропозиції. Деякі виробники, навпаки, скоротили випуск, констатують експерти. І в перспективі найближчих десяти років практично всі продукти харчування продовжать дорожчати.

Якщо врахувати, що Україна має найбільші запаси чорноземів в Європі, то логічно припустити, що наша країна може непогано заробити на такому світовому голоді. Як кажуть експерти, для цього потрібно небагато – інвестиції і бажання влади.

Як збільшити врожайність

Незважаючи на те, що чорноземів у нас багато, врожаї з українських земель виглядають сміхотворно порівняно з врожаями багатьох країн, які навіть не вважаються сільськогосподарськими. Як кажуть фахівці, справа в тому, що у нас до сих пір працюють за звичкою. Хоча тільки за рахунок впровадження сучасних технологій можна підняти врожайність у півтора рази.

- Значного підвищення ефективності виробництва зернових та олійних культур можна досягти, удосконалюючи виробничі процеси, системи внесення добрив, використовуючи якісне насіння, підвищивши рівень менеджменту в господарствах, – говорить експерт асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ) Роман Сластьон. – Наприклад, сьогодні ефективні господарства отримують з гектара по 5-6 тонн пшениці, кукурудзи – 8-10 тонн, соняшнику – 2,5-3 тонни, що на 50% більше, ніж середньостатистичні сільгосппідприємства.

Правда, для цього потрібні мільярдні інвестиції. Останнім часом інтерес до України проявляють інвестори. Якщо інвестиції прийдуть до країни, то за 5 років обсяги щорічного врожаю можна збільшити з сьогоднішніх 40-50 млн. тонн до 80 млн. тонн.

Квоти заважають прибутку

Правда, поки що іноземний капітал в Україну не поспішає. Справа в тому, що з року в рік у нас в країні складається ситуація, коли держава забороняє експорт зерна. При цьому продукція сільського господарства викуповується за цінами значно нижче тієї, яка склалася на світових ринках. Пояснюють це тим, що в Україні потрібно тримати стабільними ціни на продукти харчування.

Після того як в уряді аналізують врожайність, там починають роздавати виробникам квоти на імпорт. При цьому якщо рішення на те, скільки зерна дозволять вивезти з країни тієї чи іншої компанії, залежить від чиновника, то і прибуток експортерів залежить теж від чиновників. З усіма витікаючими звідси наслідками. Так аграрії вже порахували свої майбутні втрати.

- За рахунок низьких цін на зернові культури в Україні аграрії втратять у 2012-2013 маркетинговому році близько 29 млрд. грн., – Прогнозують в УКАБ. – Різниця в цінах на пшеницю в Україні та світі складає 78 доларів за тонну, на ячмінь – 33 долара, на кукурудзу – 96 доларів.

Виходить, що для того, щоб інвестори вкладали мільярди в українські землі, потрібно дати їм гарантії, що вони зможуть потім продати свою продукцію за світовими цінами.

За рахунок зерна можна платити за газ

Цього року Україна повинна купити у Росії від 27 до 40 млрд. кубометрів газу. При нинішніх цінах на блакитне паливо для цих цілей потрібно 11 мільярдів доларів. Якби не такі витрати, торговий баланс України був би позитивним.

Тепер давайте порахуємо, скільки можна було б отримувати від експорту пшениці, якщо б врожайність становила 80 млн. тонн. Тоді б на експорт йшло близько 50 мільйонів тонн.

Зараз ціни на пшеницю на світових ринках складають близько 300 доларів за тонну і постійно зростають. Неважко порахувати, що при експорті 50 000 000 тонн зерна надходження валюти від цього могли б скласти 15 мільярдів доларів, що покрило би всі витрати країни на дороге імпортне паливо.

 

 

Джерело: Укррудпром