Іржаві комбайни "об'їдають" країну

 

Застаріла сільськогосподарська техніка тепер стала в один ряд з такими погрозами врожаю, як посуха, затоплення, брак коштів, проблеми з елеваторами, негативні зміни в законодавстві і тому подібне... Через поржавілі, морально і фізично зношені комбайни щорічно країна втрачає близько 6 млн. тонн зерна, тобто майже 10% зібраного врожаю. З цієї ж причини приблизно на 10-15% зростає собівартість продукції.

Цього року з початком збиральної кампанії знову заговорили про відсутність високоякісної сучасної техніки. А причина - зниження врожаю зернових через несприятливі погодні умови. Міністерство аграрної політики і продовольства України знизило прогноз виробництва зерна до 45,3 млн. тонн, що на 20% нижче врожаю 2011 року (в минулому році українські аграрії зібрали 56,7 млн. тонн зерна). Український гідрометеорологічний центр прогнозує зниження врожаю до 42 млн. тонн. За прогнозами асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», урожай зернових може скоротитися до 40 млн. тонн. Є свій прогноз і у прем'єр-міністра Миколи Азарова. Він оптиміст - намолотом 46-47 млн. тонн зернових, говорить. Прем'єр їздить по полях, урожай бачить, тому і прогнозує. Але зараз не про нього.

Зниження врожаю, зрозуміло, супроводжується фінансовими втратами. Мінагропрод оцінює втрати аграріїв в 13,6 млрд. грн. «Це втрати від недобору врожаю по відношенню до минулого року, оцінені в цінах реалізації, що сформувалися на сьогоднішній день», - повідомив директор департаменту економічного розвитку та аграрного ринку Сергій Кваша. У той же час, він сподівається, що зростання цін на світовому ринку частково зуміє компенсувати втрати аграріїв. Про це ж, тільки трохи раніше, говорив міністр сільського господарства і продовольства Микола Присяжнюк. Він був упевнений, що зростання світових цін на зерно компенсує аграріям недобір врожаю. «Ми маємо певні втрати зернових, проте рівень світових цін і показники виробництва свідчать, що ціни компенсують цей недобір. І я впевнений, що ті, хто цього року займалися зерновими, будуть у виграші», - сказав міністр.

До чого вся ця передісторія? В минулому році, коли врожай був рекордним і всім його вистачало, забували про втрати нашого сільського господарства через стару техніку. А вже цього року, коли не просто кожну копійку будуть рахувати, але і кожен колосок, згадують, що частина і без того невисокого врожаю буде втрачена через відсутність високоякісних машин.

Пан Присяжнюк як головний аграрій країни очолив «рух за поліпшення технічного стану села». Він заявив, що забезпечення селян високоякісної сучасною технікою дозволить зберегти до 6 000 000 тонн зернових щорічно. «Через відсутність зернозбиральної техніки близько 6 мільйонів тонн зернових залишається щорічно на полях. Це великий обсяг, який ми не можемо втрачати», - зазначив М. Присяжнюк. Але втрачаємо. Щоб оцінити масштаби втрат, можна подивитися на сусідів. Білоруси цього року планують зібрати 9 млн. тонн зерна (у 2011 році урожай зерна в цій країні склав 8,375 млн. тонн). У порівнянні з ними ми зі своїми 6 млн. тонн втраченого зерна виглядаємо просто розтринькувачами.

На жаль, за оцінками експертів, якісний та сучасний парк техніки мають не більше 25% вітчизняних сільськогосподарських підприємств. Про необхідність оновлення парку, забезпечення аграріїв сучасною технікою говорять не один рік як самі сільгоспвиробники, так і чиновники та експерти. Але швидко казка мовиться, та не швидко діло робиться. Розмови про незадовільний стан машин вже стали звичним явищем, але від цього мало що змінюється. І в таких умовах аграрії змушені працювати (адже урожай не може роками чекати хороших комбайнів), експерти - констатувати, що все погано, а державні мужі - обіцяти: є чіткі плани, скоро все буде добре.

За словами керівника напряму мастильних матеріалів для сільського господарства компанії Invent Group Ігоря Жеденко, забезпеченість українських аграріїв зернозбиральною технікою не перевищує 35-40%. При цьому термін служби близько 80% наявної техніки закінчився, відповідно, говорити про ефективність таких агрегатів не доводиться.

«Як постачальник мастильних матеріалів, наша компанія співпрацює з багатьма аграрними компаніями. Реальний стан справ ми бачимо на власні очі, обслуговуючи техніку клієнтів. Можна сміливо говорити про те, що якісний та сучасний парк техніки мають не більше 25% вітчизняних сільськогосподарських підприємств», - зазначив він.

Коментуючи слова Присяжнюка про 6 млн. тонн щорічних втрат, Жеденко заявив, що насправді цей показник набагато вищий, тому що потрібно говорити не тільки про прямі, але й про опосередковані втрати. «Це урожай, який під час жнив був пошкоджений, що не дозволяє його зарахувати до високого класу якості і, відповідно, реалізувати за вищою ціною», - пояснює експерт.

Також, за його словами, морально застаріла і зношена сільськогосподарська техніка призводить до зростання собівартості аграрної продукції приблизно на 10-15% (залежно від рівня господарства і оброблюваних їм культур). «З урахуванням і без того невисокої конкурентоспроможності вітчизняного агропромислового комплексу, такі витрати йому просто не по кишені», - говорить І.Жеденко.

У той же час, оновлення парку техніки вимагає значних інвестицій і часу. Експерт наводить приклад минулого року, коли аграрії витратили понад 3 млрд. грн. і придбали близько 10 тис. одиниць техніки. «Минулий рік вважається вдалим, тому що до цього через фінансову кризу техніку практично не купували. Але задумайтесь над тим, що вдалим ми називаємо рік, коли було придбано 10 тис. одиниць техніки, хоча щорічна потреба складає 50 тис. одиниць тільки комбайнів (і це за дуже скромними оцінками Міністерства аграрної політики)», - зазначає експерт.

Вирішити проблему можна за допомогою як державних програм пільгового кредитування закупівлі техніки, так і всіляких лізингових проектів, які аграріям пропонують комерційні структури, вважає експерт. «Це завдання, на реалізацію якої можуть піти роки. З урахуванням того, що техніці властиво виходити з ладу або просто припиняти ефективно працювати через закінчення рекомендованих термінів експлуатації, процес оновлення повинен бути безперервним», - зазначає Жеденко. Експерт згадав ще про одну проблему: вітчизняні фермери купують дорогу сучасну техніку, але не знають, як її правильно обслуговувати. У результаті техніка працює неефективно або не використовується у відповідності з її реальними можливостями, тому потрібно проводити і просвітницьку роботу, вважає він.

Міністр сільського господарства, назвавши цифру 6 млн. тонн втрат, також відразу почав розповідати, що робить міністерство для поліпшення ситуації. А воно, щоб ви не сумнівалися, вже має чітке бачення того, як забезпечити сільськогосподарською технікою аграріїв.

«Чотири місяці тому координацію діяльності сільськогосподарського машинобудування передали Міністерству аграрної політики і продовольства (раніше цим займалися два департаменти, один - в Мінагрополітики, інший - в Мінпромполітики - авт.). Ми внесли до Верховної Ради відповідний законопроект, який дасть можливість розпочати локалізацію виробництва іноземної техніки з 20-25%, а не з 50% [імпортних складових], ввести певні пільги на ввезення комплектуючих частин, що вже зроблено. Тобто наше завдання почати збірку зернозбиральної техніки і важких тракторів в Україні», - підкреслив Присяжнюк

Зараз відомство веде переговори з провідними світовими виробниками сільськогосподарської техніки щодо початку мультибрендового складання техніки в нашій країні, обрадував міністр. Згадав він і про необхідність впровадження системи лізингу для середніх і малих сільгоспвиробників, а також створення механізованих загонів.

«Невеликі сільгоспвиробники не мають достатньо коштів для придбання якісної техніки, тому ми повинні впроваджувати систему лізингу. Крім того, є фермери, які, купуючи техніку в кредит, не використовують її по повній. Тому держава буде мотивувати створення механізованих загонів. Їх ефективність підтверджують експерти і досвід деяких областей, зокрема Київської, де вони діють. Вартість їхніх послуг останнім часом зменшилася на 80-90 гривень і тепер становить 300-320 гривень», - зазначив він.

Таким чином, залишається подивитися, чи стане ефективною концентрація в Мінагрополітики всіх важелів для забезпечення сільгоспвиробників кращою технікою. І коли нарешті зі стандартної фрази про «чітке бачення вирішення проблем» зникне слово "бачення"...

 

Джерело: УНИАН