Київ обіцяє забезпечити світ зерном

 

В останні роки Україні вдається не тільки повністю забезпечувати хлібом населення країни, але і щороку нарощувати обсяги зернового експорту.

Раніше його обмежував уряд. Але сьогодні він обіцяє більше не перешкоджати продажу зерна за кордон. За даними українських аналітиків, країна використовує тільки половину свого аграрного потенціалу. Іноземні експерти радять Києву прискорити реформування земельних відносин та впровадження передових сільськогосподарських технологій.

Кон'юнктура зобов'язує

До українського зернового експорту в цьому році буде прикута особлива увага через неврожай в Північній Америці і викликане ним подорожчання зерна на світових ринках, зазначали іноземні гості III Українського зернового конгресу, що пройшов в Києві 16-17 жовтня. У своєму виступі на форумі економіст міністерства сільського господарства США Едвард Аллен застеріг український уряд від захоплення заборонами. Він навів приклад Аргентини, де через урядові обмеження зернового експорту фермери різко скоротили посіви, оскільки втратили надію на те, що зможуть вигідно продати зерно.

За даними агентства "АПК-Інформ", в 2012-2013 роках частка України в світовому експорті пшениці залишається скромною - всього лише три відсотки. У цьому сегменті країна сильно відстає від США, ЄС, Росії і Казахстану і займає в світовому рейтингу експортерів восьме місце. Однак за обсягами експорту ячменю Україна поступається лише Австралії, ЄС і Аргентині, постачаючи на світовий ринок 14 відсотків цієї культури. На Україну також припадає 11 відсотків світового експорту кукурудзи.

Ризики експортних обмежень

Гендиректор Української зернової асоціації Володимир Клименко в інтерв'ю DW сказав, що після різкої критики з боку міжнародної громадськості, що звучала протягом декількох років, цього року сільгоспвиробникам і зернотрейдерам вдалося досягти компромісу з питання експорту зерна. Протягом неврожайних 2001-2002 років зерновий експорт в Україні не контролювався державою, сказав Володимир Клименко.

За його словами, це призвело до безконтрольного вивозу зернотрейдерами хліба за кордон і його дефіциту всередині країни. В результаті уряду довелося імпортувати близько трьох мільйонів тонн пшениці за цінами в півтора рази вище внутрішніх. У 2006-2007 роках уряд вдавався до заборони зернового експорту, а в 2008-2011 роках вводив експортні квоти, які розподілялися непрозоро, що спровокувало цілу низку скандалів.

"В даний час ми підписали з урядом меморандум, згідно з яким Україна може в цьому році експортувати близько 20 мільйонів тонн зерна за умови, що державні запаси продовольчої пшениці досягнуть не менше трьох мільйонів тонн", - повідомив Клименко.

Збитки виробників зерна від обмеження зернового експорту в попередні роки сягали 43 мільярдів гривень (близько 4,3 мільярда євро), заявив у своєму виступі на форумі президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. Він, як і Володимир Клименко, впевнений у тому, що подальше обмеження експорту могло б зашкодити притоку інвестицій в зернову галузь і спричинити розрив існуючих контрактів.

Дорожнеча засмучує не всіх

Виступив на форумі міністр аграрної політики і продовольства України Микола Присяжнюк запевнив, що уряд України прагне виконати умови меморандуму з власниками сільгосппідприємств і зернотрейдерів. Він навіть заявив про наміри не тільки не обмежувати, але й стимулювати експорт фуражного зерна. Експорт продовольчої пшениці Присяжнюк пообіцяв щомісяця погоджувати з зернотрейдерами "орієнтуючись в першу чергу на продовольчу безпеку".

Міністр упевнений, що, незважаючи на підвищення світових цін, українцям нема чого побоюватися зростання цін на борошно і хлібобулочні вироби всередині країни. "Ми задоволені тим, що на зовнішньому ринку ціни на експортне зерно ростуть і це дає можливість аграріям через збільшення експорту компенсувати свої збитки в неврожайний рік", - сказав міністр.

Стратегія зростання

Однак президент українського аграрного холдингу Harmelia Джон Шморгун в інтерв'ю DW порадив українським власникам сільгосппідприємств і зернотрейдерам не спокушатися тимчасовими вигодами високих світових цін. "У наступному році врожай в США може подвоїтися, а українські виробники будуть почувати себе незатишно, коли ціни впадуть", - сказав Шморгун.

"Майбутнє України - це ріпак, соя, кукурудза і соняшник, фрукти та овочі, а також виробництво молока і м'яса", - підкреслив Шморгун. Він вважає, що необхідно впроваджувати нові технології в аграрний сектор України. Це, на його думку, можливо при проведенні реформи оподаткування, лібералізацію експортної політики і можливості довгострокової оренди землі.

У свою чергу Володимир Клименко вважає, що сільське господарство України почало успішно розвиватися ще до вступу країни у Світову організацію торгівлі (СОТ) і до початку переговорів з ЄС про підписання угоди про асоціацію. "Ми вже давно поставляємо в ЄС мільйони тонн зерна, яке із задоволенням беруть у Європейському Союзі. Останнім часом Україна посідає п'яте-шосте місце серед світових експортерів зерна, а за обсягами експорту рослинної олії ми взагалі є світовим лідером", - заявив Клименко.

 

Джерело: УБР