КОГО ТОРКНЕТЬСЯ НОВИЙ ЗАКОН ПРО СІМЕЙНІ ФЕРМИ?

Нещодавно в першому читанні був прийнятий закон про сімейні фермерські господарства. Що він принесе нового українським селянам?

Четвертого березня в першому читанні був прийнятий законопроект, покликаний стимулювати діяльність сімейних фермерських господарств. Відтепер діяльність фермерського господарства буде можлива і у вигляді юридичної особи, або фізичної особи-підприємця.

Пояснювальна записка закону стверджує, що в нинішніх умовах цей закон принесе суцільні поліпшення. Сімейні ферми зараховані до 4-ї категорії суб'єктів малого та середнього бізнесу для оподаткування, що дасть можливість їм користуватися спрощеною системою оподаткування та пільгами сільгоспвиробників. Крім того, фермери зможуть залучати найманих сезонних робітників, правда, в числі, що не перевищує складу самого фермерського господарства. На думку авторів закону, це зможе знизити залежність фермерських господарств від посередників.

Пенсіонерів та інших дрібних фермерів це нововведення не стосується - вони, як і колись, зможуть спокійно торгувати домашнім молоком і м'ясом на місцевих ринках.

Яким буде вплив нового закону на практиці? Чи доведеться кожному фермеру, навіть пенсіонерам, підробляючи продажем молока і овочів вздовж траси або на ринках, реєструватися як підприємець?

Як пояснив один з авторів законопроекту, народний депутат Вадим Івченко, реєстрація сімейної фірми - добровільна справа. Фермер спокійно може вийти на ринок самостійно і працювати без посередника. Тепер же фермерське господарство зможе безпосередньо співпрацювати з переробниками, тим самим позбавивши посередником можливості спекулювання. Оскільки раніше цього закону не було, консолідований ринок збуту, ціни на якому були б обґрунтовані, був відсутній. З прийняттям закону шанси появи такого ринку підвищилися.

Пенсіонерів та інших дрібних фермерів це нововведення не стосується - вони, як і колись, залишаться "ОСГішниками" (особисте сільське господарство) і зможуть спокійно торгувати домашнім молоком і м'ясом на місцевих ринках.

Як стверджує депутат, закон викликав неоднозначне трактування через суперечливе формулювання про те, які категорії фермерів мають будуть зареєстровані для здійснення фермерської діяльності. На даний момент в редакції закону ці неточності вже виправлені.

Не менш важливим аспектом нового закону є і підвищення стандартів контролю якості, узгоджене в тексті асоціацію України та ЄС. Якщо продукція фермерів, які зареєструвалися як ФОП або юрособи буде проходити санітарний контроль як годиться, за європейськими стандартами, то товар "ОСГішників" як і раніше буде проходити або посередній контроль на ринку, або ніякого контролю взагалі.

Польський досвід

У ключі цього законопроекту буде доречно розглянути досвід Польщі, як найбільш близького нам за духом і ментальності, і при цьому європейської держави. Відносно невелика Польща, яка займає 6 місце по населенню в Євросоюзі, при цьому займає перше місце в ЄС за чисельністю сільськогосподарського населення і друге - за кількістю фермерських господарств (після Румунії). За інформацією міністерства сільського господарства та розвитку села Польщі, зайняті в сільському, мисливському, лісовому господарствах, у рибальстві перевищують середній показник ЄС в 2,5 рази.

Одним з найпотужніших поштовхів до розвитку сільського господарства Польщі став її вступ до Євросоюзу в 2004 році. Річний обсяг експорту сільгосппродукції виріс майже в чотири рази - з 370 млн. євро до 1,445 мільярда. Крім того, Польща вступила до Світової організації торгівлі ще в 1995 році, в той час як Україна в 1994 лише почала переговори про членство в ВТО, які зайняли 14 років.

Причина подібного успіху Польщі - сукупність безлічі факторів. Серед них - збільшення експорту продукції з високою додатковою вартістю, приведення якості продукції до жорстким європейським стандартам, підвищення національної конкурентоспроможності. Як наслідок, після прийняття цих заходів фінансовий стан польських фермерів і переробників продукції покращився.

Розглянемо ще один фактор польського успіху. Основа сільського господарства Польщі - невеликі господарства з наділами в 5-10 га землі. Такий розмір обумовлюється тим, що Польща дивом уникнула радянської колективізації і, на відміну від інших країн соціалістичного табору, польські селяни обробляли свої ділянки, а не брали участь у радгоспах і колгоспах. За інформацією співробітників проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) "Розвиток агрофінансування в Україні", лише 9% польських сільських господарств обробляють угіддя, що перевищують по площі 100 гектар.

Середній розмір польського сільгоспугіддя - 7 га. При цьому основну частину сільськогосподарської продукції країни виробляють південно-східні воєводства, площа угідь у яких менше ніж в середньому по країні - 3-4 га.

Ще одне польське ноу-хау - спеціалізовані господарства. Наприклад, одні зосереджені на виробництві молочних продуктів, інші - м'яса або овочів. Поляки вважають, що вузьконаправлені ферми більш ефективні.

Як стверджують експерти Групи Світового банку IFC, більшість польських фермерів не ведуть ні бухгалтерський, ні інші звіти - про прибуток і збитки, баланс. За польським законодавством цим повинні займатися господарства, що мають дохід вище 1,2 млн. євро на рік.

Незважаючи на те, що Євросоюз наполягає на обов'язковому веденні бухгалтерської звітності, польські фермери не поспішають підкорятися. Причина проста - гроші, які доведеться витрачати на найманого бухгалтера, можуть становити пристойну частку всього доходу господарства. Звичайно, фермер може і сам навчитися вести облік, але для цього потрібно пройти спеціальний курс, а це, відповідно, додатковий час і гроші.

Українські фермери тепер знаходяться в більш вигідному становищі - вони можуть вибирати. Пенсіонерку, яка торгує по вихідних молоком на ринку ніхто не змусить стати ФОПом, а фермер з десятком корів, у свою чергу, зможе відразу продавати свою продукцію молокозаводу, минаючи перекупників.

Джерело: UBR