Країна «зерна, води, але не ГМО»?

 

Україна має можливість увійти в число лідерів світової економіки в найближчі 10 років. Про це заявив міністр економічного розвитку та торгівлі Петро Порошенко на 9-й Ялтинській щорічній зустрічі YES. За його словами, ця можливість пов’язана з розвитком українського агросектору. На думку Порошенка, в найближчому десятилітті економічне лідерство перейде від країн «нафти та газу» до «країн зерна і води» — тобто до країн, які мають великі продовольчі ресурси.

Разом з тим, як зауважив міністр, все залежить від того, як Україна скористається цією перевагою. Зокрема, чи вдасться їй підвищити довіру інвесторів і продуктивність праці.

Тим часом вітчизняні вчені вже 2017 року прогнозують Україні понад 80 млн тонн врожаю зернових. Такий результат мають забезпечити нові, продуктивніші сорти зернових. Втім, інших передумов для рекордів поки що немає. За підрахунками фахівців, щоб отримати 80 мільйонів тонн збіжжя, в галузь треба вкласти щонайменше 270 мільярдів гривень, 220 з яких мали б піти тільки на купівлю нової техніки. Крім того, аграріям не вистачає й добрив: в Україні взагалі не підживлюється кожен четвертий гектар. Подібна ситуація й із засобами захисту рослин.

Проте зекономити на останніх теоретично могли б генномодифіковані культури. Хоча їх вирощування в Україні й заборонено, науковці покладають на ГМО великі надії. Маючи для цього цілком економічні підстави.

«Поки що ми спокійно конкуруємо зі світом за рахунок того, що в нас дешевші пальне, робоча сила, електроенергія. Якби ми мали зарплату в сільському господарстві, як у Європі, пальне не по євро, а по 2 — 2,5, і втричі дорожчу електроенергію, ми б уже не могли конкурувати. Без використання ГМО-технологій», — вважає президент Національної академії аграрних наук України Микола Безуглий.

Як переконують учені, використання ГМО гарантовано б зменшило собівартість агропродукції. Що вже демонструють іноземні фермери, котрі використовують ГМО-культури для відгодівлі худоби. Те, що офіційно модифіковану їжу їстимуть і українці, науковці називають лише питанням часу. Адже, як переконують вони, інформація про шкідливість ГМО — це лише плоди боротьби за ринок виробників не менш шкідливих для людей засобів захисту рослин. Які, нагадаємо, модифікованим рослинам не потрібні. Утім, як попереджають фахівці, позбавившись однієї залежності, є ризик натрапити на іншу...

«Виробники сільськогосподарської продукції весь час будуть змушені щоразу купувати насіннєвий матеріал. Тому що він є тільки в тих, кому належить право інтелектуальної власності на ці сорти. Це — великі транснаціональні корпорації. Ми назавжди позбавимо себе можливості мати свої національні сорти. Зменшиться сортове різноманіття, і агротехнічні прийоми, ціла агротехнічна школа в Україні просто зникне. Вона стане непотрібною», — упевнена голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.

Та поки ГМО в Україні поза законом, вітчизняний агросектор змушений шукати інші інструменти підтримки конкурентоспроможності. Їх насправді немало. Чого лише варті енергозберігаючі та альтернативні технології, котрі вже сьогодні дозволяють аграріям провідних країн світу повністю забезпечувати себе енергією з відходів власних господарств. Тим часом в Україні, наприклад, виробники цукру змушені платити до 600 доларів за тисячу кубометрів газу. Хоча з відходів виробництва цукру можна виробляти біоетанол.

«Окремі заводи вже власним коштом побудували обладнання, станції, які можуть виробляти біоетанол. Але, на жаль, законодавчого забезпечення цього процесу на цукровому заводі немає», — констатує голова правління асоціації цукровиробників України «Укрцукор» Микола Ярчук.

Схожі проблеми — в більшості підгалузей сільського господарства та харчової промисловості. Що заважають Україні успішніше боротися за світові експортні ринки, навіть незважаючи на постійний попит на продовольство.

«Кожні 30 секунд унаслідок голодної смерті у світі помирає п’ятеро дітей. Оцей критерій говорить, що ми завжди будемо потрібні, — зазначає директор УкрНДІ «Украгропромпродуктивність» Іван ДЕМЧАК. — Але просто треба вдало й уміло реалізовувати продукцію, знаходити ринки збуту. І все для цього робити».

Наразі ж Україна сама нарощує імпорт харчів. За даними Держстату, за п’ять місяців цього року їх на внутрішній ринок завезли на суму в понад 1 млрд 700 млн доларів. Що майже на 12% більше, аніж за аналогічний період минулого року.

ДО РЕЧІ

В Україні офіційно відкрили проект TWINNING «Надання допомоги Україні в наближенні законодавства в сфері фітосанітарії та адміністративних засад відповідно до Європейських стандартів». Проект діятиме в Україні протягом 21 місяця, а на його впровадження ЄС виділить понад 1,2 мільйона євро. Він буде реалізовуватися за участі консорціуму, до якого входять Німеччина, Франція, Латвія та Литва. Завдяки проекту TWINNING Державній ветеринарній та фітосанітарній службі буде надано допомогу при розробці та впровадженні законодавчих, нормативних, технічних спроможностей, зокрема систем якості та прийняття рішень, що базуються на проведенні аналізу фітосанітарного ризику. До того ж проект відповідає вітчизняним програмам розвитку.

За словами Парламентського державного секретаря Федерального Міністерства продовольства, сільського господарства та захисту прав споживачів д-ра Герда Мюллера, гармонізація правової системи України до європейських норм і стандартів, що передбачає в собі проект TWINNING, дасть змогу посилити присутність вітчизняної продукції на зовнішньому ринку та збільшити обсяги торгівлі. «Експортний потенціал України значно посилиться, коли національне законодавство буде наближено до європейських стандартів. Проект TWINNING, який триматиме два роки, має допомогти в цьому й зміцнити партнерство України та Німеччини», — зазначив д-р Герд Мюллер. Перший заступник голови Держветфітослужби Вадим Симонов підкреслив, що проект TWINNING стане корисним у зв’язку зі збільшенням обсягів виробництва вітчизняної рослинної продукції та зростання експорту.

 

Джерело: "День"