Навіщо Україні вводити заборону на експорт пшениці?

 

Квотування експорту агропродукції в сучасній Україні має свою історію, і в різний час застосовувалося державою в якості інструменту для захисту внутрішнього ринку від різких стрибків цін внаслідок неврожаїв. Наприклад, між 2006 і 2008 рр.. обмеження на вивезення пшениці вводилися 5 разів. Так, у липні-жовтні 2007 р. діяла квота, яка становила всього 12 тис. т - по 3 тис. т для пшениці, ячменю, жита і кукурудзи, яка фактично вводила заборону на експорт зернових.

Із вступом України в 2008 р. у Всесвітню торговельну організацію квотування експорту повинно було назавжди піти в минуле, оскільки країна як член СОТ взяла на себе зобов'язання не вдаватися до подібних обмежувальних заходів, за винятком крайніх випадків, коли критичний дефіцит сільгосппродуктів реально загрожував би продовольчій безпеці країни.

Однак відразу після вступу в тому ж 2008 р. в Україні була введена квота на експорт соняшникової олії в розмірі 300 тис. т і соняшнику - 1 тис. т, яка, по суті, накладала заборону на вивіз олієнасіння. Незабаром указом глави держави дана квота була скасована як порушення зобов'язання України перед СОТ.

Тим не менш, до практики введення зовнішньоторговельних обмежень Україна повернулася в 2010 р., коли урожай сільгоспкультур виявився рекордно низьким внаслідок затяжної посухи, що охопила також Росію і Казахстан. Спочатку об'єм квоти на жовтень-грудень становив 500 тис. т для пшениці, 200 тис. т - для ячменю, по 1 тис. т - для жита і гречки, і найбільше - 2 млн. т - для кукурудзи. Пізніше до квоти для вивозу в грудні 2010 - березні 2011 рр.. були додані ще 500 тис. т пшениці і 1 млн. т кукурудзи. Нарешті, в березні 2011 р. уряд дозволив експортувати ще 2 млн. т кукурудзи. Таким чином, загальний обсяг квот в сезоні 2010/11 МР склав трохи більше 6,2 млн. т, з них 1 млн. т - по пшениці.

На календарі - 2012 р. Не такий урожайний, як минулий 2011-й, оскільки аграріїв підвела сувора малосніжна зима і літня посуха, але і не такий "голодний", як 2010-й. І хоча про те, що Україна в продовольчій небезпеці й мови навіть немає, уряд знову вдався до обмеження експорту українського зерна. Правда, треба відразу сказати, що нинішня квота набагато більш ліберальна і стосується тільки зернових: 5 млн. т пшениці (спочатку - 4 млн. т), 3 млн. т ячменю і 12,4 млн. т кукурудзи - всього 20 400 000 т. Але навіщо уряду знадобилося взагалі обмежувати експорт в поточному сезоні?

Як правило, ембарго використовують тоді, коли необхідно вплинути на ціни. З урахуванням того, що нинішня квота по пшениці фактично вичерпана, експортери покинули внутрішній ринок, а ціни на зернову на ньому знижуватися аж ніяк не поспішають, дану задачу навряд чи слід вважати вирішеною.

Бути може, експортний шлагбаум на цей раз був опущений для того, щоб не допустити дефіциту пшениці, необхідної для харчової промисловості й виробництва кормів? Знову ж таки, експортери говорять про те, що і в межах квоти вивезли практично весь обсяг зернової, який тільки могли вивезти. Зважаючи на це пшениця на елеваторах зараз практично відсутня, а залишилася вона тільки на складах виробників, які тепер будуть приберігати її аж до весняної посівної, коли їм знадобляться кошти для посівної. Так що і цю задачу експортні обмеження не виконали.

Схоже, що від нинішньої заборони більше проблем, ніж користі. Взяти хоча б реакцію міжнародної громадськості. СОТ офіційно з приводу експортних обмежень в Україні ще не висловилася, а ось в офісі комісара ЄС з аграрної політики вже констатували, що заборона Києва на вивіз пшениці чинитиме тиск на світовий ринок, який в ситуації зростаючих цін на продовольство досить недоречний. До речі, від цих цін постраждає і сама Україна, оскільки ціни на внутрішньому ринку так чи інакше будуть корелюватися зі світовими.

Куди гірше, що експортні обмеження підривають довіру до країни з боку перевірених партнерів. Так, Єгипет, один з постійних і найбільших імпортерів української пшениці, вже виказав стурбованість закриттям експорту, висловивши при цьому сподівання, що уряд дозволить трейдерам виконати зобов'язання за вже укладеними зовнішньоторговельними контрактами. А взагалі, з точки зору партнера, подібна експортна поведінка шкодить іміджу України.

Дійсно, не правильніше було б в питанні "обмеження" на цей раз подивитися на Росію? У сусіда врожаю в цьому році теж негусто, ціни на пшеницю нинішньої осені досягли десятирічного максимуму, але Москва наполегливо спростовує чутки про можливе введення нею зернового ембарго. При цьому наголошується, що обмеження в першу чергу пошкодили б російським аграріям, які в такому випадку недоотримають грошей за вирощену продукцію.

Прагнучи обмежити зростання цін, РФ на цьому тижні почала інтервенції пшениці з держфонду. По цьому шляху, в разі необхідності, могла б піти і Україна. Достатні запаси зерна у нас є і в Аграрному фонді, і в Держрезерві, і в резерві областей, так що дефіцит, у разі його виникнення, цілком можна було б подолати.

Тільки от заборонами долати уряду, мабуть, звичніше!

 

Джерело: ПроАгро