Наявність і використання сортових ресурсів зернових та олійних культур в Україні

Сучасні сорти та гібриди комбінують десятки різних ознак, які оцінюються на різних етапах селекційного процесу. З них вимогами сільськогосподарського виробництва визначається найбільш широке коло традиційно контрольованих ознак, що включають врожайність і її компоненти, а також терміни дозрівання, стійкість до розповсюджених хвороб і шкідників, адаптивність до стресів, до умов застосовуваної агротехніки і механізованому збиранні, придатність до тривалого зберігання. Впровадження нових високопродуктивних сортів, стійких до несприятливих умов, а також оновлення елітного та репродукційного насіння дозволяє збільшити врожайність та виробництво зерна на 20-25%. Такий шлях інтенсифікації виробництва значно дешевше інших методів. Весь комплекс селекційної роботи зводиться до вирішення величезної важливості народногосподарських завдань по створенню нових більш цінних по врожайності та якості одержуваної продукції сортів і гібридів сільськогосподарських культур, здатних без додаткових витрат підвищувати врожайність, збільшувати валовий збір більш дешевої і високоякісної продукції. Усвідомлюючи важливість цієї галузі сільськогосподарського виробництва, в нижчевикладених матеріалах ми проаналізуємо особливості формування пріоритетів у виборі посівного матеріалу зернових та олійних культур, обсягів їх використання, а також встановимо основні закономірності у формуванні ринку насіння. В результаті співпраці Міністерства аграрної політики, Державної системи охорони прав на сорти рослин та Українського інституту експертизи сортів рослин щорічно готується офіційне друковане видання - "Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні". На 2013 р. до реєстру внесено понад 2000 сортів і гібридів зернових і олійних культур, що цілком достатньо для повного забезпечення ними господарств України. Виробникам всіх форм власності рекомендуються високоінтенсивні, інтенсивні, пластичні сорти і гібриди зернових і олійних культур, які мають високий потенціал врожайності та адаптовані до конкретних грунтово-кліматичних умов. Тому, на наш погляд, цікаво буде проаналізувати темпи реєстрації сортів і гібридів основних зернових та олійних культур за останні 14 років.

Кількість сортів і гібридів основних зернових та олійних культур, придатних для поширення в Україні за 2000, 2005, 2007, 2010 та 2013 рр.

Культура

Роки

2000

2005

2007

2010

2013

Озима пшениця м’яка

64

102

135

192

228

Озима пшениця тверда

7

10

12

13

17

Озиме жито

23

29

28

29

29

Озимий ячмінь

26

24

28

34

38

Яра пшениця м’яка

17

24

28

38

35

Яра пшениця тверда

8

11

11

12

13

Ярий ячмінь

59

76

81

101

112

Овес

14

13

18

21

24

Кукурудза

240

291

357

472

615

Горох

45

54

46

44

45

Соя

36

72

83

98

118

Соняшник

69

141

203

278

397

Озимий рапс

20

31

42

58

119

Ярий рапс

16

23

34

42

46

 

Дані таблиці свідчать про щорічне збільшення кількості зареєстрованих сортів і гібридів більшості зернових і олійних культур. При цьому слід зазначити, що більш інтенсивними темпами реєстрації характеризуються зарубіжні селекційні фірми, які в ряді випадків на порядок перевищують вітчизняні. Майже однакові темпи реєстрації сортів та гібридів соняшнику, кукурудзи, озимого і ярого ячменю, а також м'якої ярої пшениці. Відзначено зниження темпів реєстрації зарубіжних сортів по таким культурам, як овес і ярий ріпак, що, очевидно, пояснюється невеликими площами, щорічно займаними цими культурами в Україні.

Внесені до реєстру іноземні гібриди кукурудзи незначно перевищують за кількістю вітчизняні гібриди.

Структура державного реєстру гібридів кукурудзи, 2012

Сучасні комерційні гібриди кукурудзи та соняшнику повинні мати не тільки господарсько-цінні ознаки, але і позитивно реагувати на збільшення густоти посівів. Ця ознака особливо важливий для ранньостиглих гібридів, які характеризуються більш низьким генетичним потенціалом продуктивності в порівнянні з пізньостиглими формами. В процесі селекції негативна кореляція між скоростиглістю і продуктивністю повинна бути усунена за рахунок поліпшення елементів структури та згущене рослин на одиниці площі. Одним з найважливіших напрямків селекції є також створення та впровадження у виробництво гібридів з підвищеною стійкістю до комплексу несприятливих факторів.

Отже для вибору конкретного сорту/гібрида певної культури необхідно максимально використовувати рекомендації регіональних науково-дослідних установ, обласних державних центрів експертизи сортів рослин та сортовипробувальних станцій.

Аналіз структури державного реєстру сортів та гібридів соняшнику свідчить про значне переважання селекційного матеріалу іноземних заявників, кількість яких вдвічі більше, ніж вітчизняних. Співвідношення ж внесених до реєстру вітчизняних та іноземних гібридів соняшнику виглядає наступним чином.

Структура державного реєстру гібридів соняшнику, 2012

Згідно з проведеним раніше опитуванням, при сівбі ярих колосових культур сільгоспвиробники традиційно віддають перевагу посівному матеріалу селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (м. Одеса), Миронівському інституту пшениці ім. В.Н. Ремесло НААН України, Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН України (м. Харків) та ННЦ «Інститут землеробства НААН України» (м. Київ). При сівбі кукурудзи основна частина сільгосппідприємств використовує насіння ДУ «Інститут сільського господарства степової зони» НААН України (м. Дніпропетровськ), а також фірм: Pioneer, Syngenta і «Сади України». У групі олійних культур найбільшого поширення набули насіння Інституту олійних культур НААН (м. Запоріжжя), Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН України (м. Харків), а також фірм: «Сади України», Syngenta, Euralis, Monsanto, Pioneer, KWS, LG і Maisadour.

Загалом, для забезпечення сівби на прогнозованих площах в Україні необхідно мати щорічно до 3 млн. тонн високоякісного насіння зернових культур, у тому числі озимих - 1,8 млн. тонн і 1,2 млн. тонн ярових зернових, а також близько 95 тис . тонн олійних, в тому числі сої - 60 тис. тонн, соняшнику - 30 тис. тонн і ріпаку - 5,0 тис. тонн.

Прогнозована потреба господарств України в насінні зернових культур в 2015 р., тис. тонн

Природно-кліматична зона

Озимих зернових

Ярих зернових

всього

у тому числі насіння F1 кукурудзи

Степ

982

500

21

Лісостеп

625

573

78

Полісся

211

177

43

Всього

1818

1250

142

 
Згідно з прийнятою схемою насінництва, для своєчасного проведення сортозміни та сортооновлення щорічно необхідно проводити 11 тис. тонн оригінальних, 120 тис. тонн елітного насіння зернових і зернобобових культур та близько 7 тис. тонн насіння батьківських форм гібридів кукурудзи. Для забезпечення сортооновлення та сортозміни в регіонах, які не забезпечують себе власним насінням або мають обмежені можливості його виробництва, а також у випадках знищення або пошкодження насінницьких посівів внаслідок надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, слід передбачати кошти для закупівлі насіння і мати страховий фонд насіння.

Прогнозовані щорічні обсяги виробництва насіння зернових культур за категоріями

Вступ України до Світової організації торгівлі вимагає інтенсифікації процесу формування нових державних стандартів, а на їх основі - інструкцій з контролю вирощування насіння сільськогосподарських культур. По завершенні цього процесу показники сортових і посівних якостей насіння будуть узгоджуватися з європейськими, а вироблене в Україні насіння можна буде реалізовувати в ці країни. Слід зазначити, що в Україні функціонує мережа потужних центрів, що займаються створенням нових сортів і гібридів всіх сільськогосподарських культур. Селекційна робота цих установ дозволяє повністю забезпечити потреби українських сільгоспвиробників у насіннєвому матеріалі. Дані свідчать, що кількість насіння, вироблюваних щорічно селекційними центрами України, в середньому за останні роки перевищує потребу на 30-40%.

Експорт-імпорт насіння зернових культур за останні 3 сезони, тонн

Рік

Пшениця

Ячмінь

Кукурудза

імпорт

експорт

імпорт

експорт

імпорт

експорт

2010

785

1 514

134

62

23 915

3 869

2011

665

143

117

340

42 283

2 758

2012

636

254

698

126

46 802

7 605

 
Зростаючі з кожним роком обсяги імпорту посівного матеріалу гібридів соняшнику і кукурудзи пояснюються, насамперед, невеликими ваговими нормами висіву насіння (близько 5 і 20 кг/га відповідно), а також неможливістю використання вирощеного врожаю на насіння.

Експорт-імпорт насіння олійних культур за останні 3 сезони, тонн

Рік

Соняшник

Ріпак

Соя

імпорт

експорт

імпорт

експорт

імпорт

експорт

2010

6 006

51

4 394

15 528

365

409

2011

8 891

150

722

1 793

485

206

2012

16 980

702

2 622

706

868

1 243

 
Обсяги виробленого в Україні насіннєвого матеріалу дозволяють експортувати значну частину вітчизняних сортів і гібридів сільськогосподарських культур, що спостерігається в останні роки. Основна частина імпортованого посівного матеріалу в Україну переважно представлена ​​ насінням кукурудзи, сої, соняшнику та ріпаку.

У 2012 р. найбільшими імпортерами насіння кукурудзи та соняшнику в Україну були фірми Syngenta, Pioneer і «Ерідон». Основними ж експортерами виявилися «Черліс» і «Шполатехагро», які вивозили насіння переважно в країни ближнього зарубіжжя (Росія, Білорусь, Молдова). В останні роки в Україні спостерігається тенденція до спорудження сучасних і потужних насінницьких заводів, які представлені такими світовими брендами, як Euralis Semens, Maisadour Semences, Syngenta та інші, з метою виробництва насіння для реалізації не тільки на внутрішньому ринку, але і для ринків Європи і світу.

Говорити про перспективи розвитку селекції і насінництва в Україні (незалежно від форм їх власності) дуже складно. Оптимізму не додають обсяги фінансування галузі, які щорічно скорочуються. Згідно з офіційними статистичними даними, кількість виробників насіння і садивного матеріалу щорічно зменшується на 7-17%. Так, якщо в 2008 р. в Україні налічувалося 2342 репродуцента, то в 2012 р. - тільки 1353, або 58%. Крім того, протягом 2012 р. в Україні діяв 21 завод по обробці насіння кукурудзи (але в 1993 р. їх було 97) загальною продуктивністю 75 тис. тонн. До того ж вкрай посушливі умови весняно-літнього періоду минулого 2012 спровокували різке зниження врожайності насіння сільськогосподарських культур і масові пересівання (а іноді і по кілька разів). Беручи до уваги дефіцит, в Україну для проведення комплексу весняно-польових робіт необхідно імпортувати, за оцінками фахівців, близько 30% від необхідної кількості насіння ярих культур. У зв'язку з наміром Кабінету міністрів України та галузевого міністерства підвищити культуру землеробства за рахунок зменшення посівних площ, зайнятих під соняшником та ріпаком, ситуація з наявністю і кількістю посівного матеріалу, необхідного для придбання, виглядає дещо ускладненою. Тому на основі аналізу вищевикладеного матеріалу треба зазначити наступне. Для формування стабільно високих врожаїв необхідно повне забезпечення товаровиробників рослинницької продукції високоякісним насінням зареєстрованих і перспективних сортів і гібридів сільськогосподарських культур в обсягах, достатніх для проведення сортооновлення та сортозміни, формування Державного резервного насіннєвого фонду та створення виробниками насіння власних насіннєвих страхових і перехідних фондів. Вимагається прискорення впровадження у виробництво сортів і гібридів нового покоління, адаптованих до агроекологічних умов вирощування з цінними господарськими властивостями. Використовувати на сівбу варто тільки те насіння, яке відповідає вимогам державного стандарту за сортовими та посівними показниками. На державному рівні слід прискорити вихід України з насінницької продукцією на європейський і світовий ринок, з обов'язковим виконанням всіх прийнятих зобов'язань щодо міждержавних поставок насіння. Необхідно нарощування обсягів фінансування програм державної підтримки селекції і насінництва, кошти яких спрямовуються на виробництво та закупівлю оригінального та елітного насіння сільськогосподарських рослин та фінансування цільових селекційно-генетичних програм.

Джерело: АПК-Інформ