Зернотрейдери, тихше! Вибух цін неминучий

 

Світові зернові ринки продовжують демонструвати максимуми, а аналітики - знижувати прогноз поставок зернових на основні торгові майданчики. Основна причина - посуха, яка завдала шкоди врожаям в найбільших країнах-виробниках. Крім того, щорічні «зернові» проблеми пов'язані із зростанням населення Землі, зниженням посівних площ під рапс і соняшник, що стало підсумками світової практики диверсифікації в енергетичній сфері. Лідери з експорту Сполучені Штати, Австралія і Росія у своїх оцінках ситуації підтверджують тенденцію. Так, за останньою оцінкою МСХ США, світові поставки пшениці до збирання врожаю наступного року в Північній півкулі можуть скласти 172 770 000 тонн - на 2,2% нижче вересневого показника. Росія й Австралія теж переглянули очікування в бік зниження.

***Зараз ціна пшениці для грудневої поставки - 8,6925 дол. за бушель (27,3 кг) на Чиказькій товарній біржі СВОТ.

Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (ІФАД) і Всесвітня продовольча програма (ВПП) за світовими продовольчими цінами закликають до термінових скоординованих дій для запобігання повторення всесвітньої продовольчої кризи.

«Поточна ситуація на світових продовольчих ринках, яка характеризується різким стрибком цін на кукурудзу, пшеницю і соєві боби, породила побоювання повторення всесвітньої продовольчої кризи 2007-2008 рр. Однак швидкі скоординовані міжнародні дії можуть цього запобігти. Нам необхідно діяти негайно, щоб не дозволити цим ціновим потрясінням перерости в катастрофу і завдати шкоди десяткам мільйонів чоловік в найближчі місяці», - йдеться у спільній заяві організацій.

На думку фахівців, необхідно вирішити два взаємопов'язані завдання: проблему високих цін на продовольство, які можуть завдати серйозної шкоди країнам, залежним від імпорту, і найбіднішим верствам населення, а також проблему поліпшення виробництва, продажу та культури споживання продукції при зростанні чисельності населення і попиту і зміні клімату.

При цьому наголошується, що необхідно уникати панічної скупки і встановлення обмежень на експорт, які в короткостроковому періоді можуть допомогти споживачам усередині країни, але, в цілому, є неефективними.

Нинішня продовольча ситуація, безумовно, несе певні ризики, причому вже в найближчому майбутньому. Згідно з оцінками Всесвітньої продовольчої програми (ВПП), кожне підвищення цін продовольчого кошика на 10% означає, що він повинен знайти додаткові 200 млн. дол. на рік на продовольчу допомогу».

Торкнеться це і України. Міністерство аграрної політики і продовольства прогнозує зростання цін на зернові культури на внутрішньому ринку.

«Ситуація на внутрішньому ринку зернових культур є активною і має тенденції до зростання рівнів цін. Це пов'язано з високим попитом зовнішніх ринків, завершенням першої хвилі масових продажів зерна сільгоспвиробниками, наявністю незакритих контрактів у зернотрейдерів. Активними культурами в торговому відношенні є пшениця і кукурудза, причому фуражних кондицій. Очікується, що в перспективі цінова ситуація на ринку зерна буде мати тренди до зростання цін», - зазначають у відомстві.

Варто відзначити, що всьому виною не лише посуха, а й застаріла технічна база АПК, яка давно не відповідає світовим стандартам. Хоча кон'юнктура на зовнішніх ринках для наших сільгоспвиробників склалася сприятлива.

Урожай зернових в Україні оцінюється в 46 млн. тонн - на 10 млн. менше торішнього показника, потреба внутрішнього ринку - 28,7 млн. тонн.

Експорт зерна з України з початку поточного маркетингового року (МР, липень 2012 - червень 2013 р.) на 5 жовтня склав 5,7 млн. тонн. Мінагропрод та зернотрейдери домовилися, що експорт зерна з України в 2012/13 МР не перевищить 19 400 000 тонн (4 млн. тонн пшениці, 3 млн. тонн ячменю і 12,4 млн. тонн кукурудзи). Уряд при цьому запевняє, що не планує вводити обмеження на поставки зерна (у 2010-2011 роках в Україні були введені квоти на експорт).

Експерти вважають, що з виходом на світові торговельні майданчики можна почекати. З урахуванням того, що жити в Україні не стає легше, а у важкі часи попит на дешеві продукти завжди зростає – саме час підвищувати власні запаси зернових. Та й на зовнішніх ринках ціни ще не досягли максимуму.

Прем'єр-міністр Микола Азаров вважає експорт продовольства одним з факторів стабільності гривні. «Це вклад, в тому числі, і в стабільність нашої національної валюти, тому що менше будемо завозити імпортного перцю, імпортного огірка, імпортного помідора. Менше валюти буде йти з країни. Навпаки, будемо ще і експортувати там, де наша продукція буде конкурентною, і ще й заробляти», - сказав він, підкресливши, що це є надзвичайно важливим в умовах високої ціни на газ.

Мабуть, тому Мінагропрод переглянув баланс і збільшив прогноз експорту пшениці до 5 млн. тонн (з 4 млн. тонн). Хоча раніше голова аграрного міністерства Микола Присяжнюк заявляв, що якщо експорт продовольчої пшениці досягне 4,5-5 млн. тонн, уряд може розглянути питання про доцільність введення обмежень. Тобто, з'явилася можливість заробити, аби при цьому вистачило хліба самим. Експерти вважають, що обмеження на експорт можуть ввести на початку 2013 року, щоб запобігти стрибку внутрішніх цін.

За словами генерального директора УКБ Володимира Лапи, нинішня ситуація з експорту відрізняється від минулорічної тим, що трейдери співпрацюють з профільним міністерством. При цьому він підкреслив, що трейдери повинні бути обережні у висловлюваннях, щоб не спровокувати владу до заборонених дій. «Ті сигнали, які зараз йдуть з органів державної влади, свідчать про те, що торговельні компанії повинні бути обережні в своїх претензіях, щоб не провокувати прискорення експорту і не провокувати владу запровадити експортні обмеження", - підсумував експерт.

Дуже не хотілося б, щоб АПК (а це єдина сфера української економіки, яка пережила кризу в плюсі) знову зазнав втрат через недалекоглядної політики влади. За даними президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, в минулому маркетинговому році (липень 2011 р. - червень 2012 р.) втрати українських аграріїв внаслідок політичних ризиків, до яких, зокрема, відносяться запровадження обмежень на експорт продукції і проблеми з відшкодуванням податку на додану вартість, склали 42 млрд. грн.!

 

Джерело: УНІАН