Зерновий ринок: Пост-новорічний стан

До кінця січня 2013 зерновий ринок України прийшов в "робочий" стан, коли вже можна робити якісь висновки про поточну кон'юнктурі. Пшениця, без сумніву, була до Нового року і зараз залишається головною культурою, ньюсмейкером ринку, незважаючи на припинення її активного експорту на позначці 6 млн. тонн.

Джерелом такої "популярності" є попит з боку борошномельних підприємств на фоні все ще триваючих закупівель деякими експортерами та досить зважених продажів товаровиробниками.

В принципі, зараз (і до нового врожаю) не повинна викликати особливої ​​тривоги забезпеченість України продовольчою пшеницею, оскільки станом на 1 січня 2013 її запаси на організованому ринку (у переробників і в господарствах) становили без малого 5 млн. тонн (без урахування дрібних господарств та населення). Крім того, традиційно, в лютому-квітні на ринок вийде, за різними оцінками, 300 - 500 тис. тонн "тіньової" пшениці, якої її власники позбавляються напередодні весняної посівної і надходження нового врожаю.

Зараз, за повідомленнями мукомелів, їм досить нелегко даються придбання "продоволки". Втративши значні суми держпідтримки і підтримки ціни у зв'язку з невідшкодуванням ПДВ при експорті зерна, селяни з великим небажанням розлучаються, зокрема, з пшеницею.

Так чи інакше, ціни на цю культуру встановилися на рівнях 2350-2400 грн/т на базисі поставки "самовивіз, склад постачальника-Центральна Україна". Зафіксовані непоодинокі покупки мукомелами центральної і північно-східної частині України пшениці 2 класу на базисі "франко-елеватор" та по 2450 грн/т, що з доставкою до млинів дає 2600 грн/т.

До речі, такі ціни на пшеницю роблять неконкурентоспроможним експорт виробленого з неї українського борошна, ціна на яку на зовнішньому ринку становить близько  400 $/т (ФОБ).

Гостру потребу в закупівлях продовольчої пшениці відчувають мукомельні підприємства Півдня і Південного Сходу країни - регіонів, постраждалих від минулорічної посухи і "зачищених" експортерами в період масових закупівель пшениці для експорту. Пекарі цих регіонів особливо активно користуються борошном, пропонованої Аграрним фондом.

Деякі з експортерів "щось знають" і анонсують закупівлі "на воді" продовольчої пшениці за цінами від 2400 до 2480 грн/т в залежності від якості і розташування терміналу. Очевидно готуються до весняного "​​відкриття" експорту вже маючи зовнішні контракти або без них.

А поки експорт "закритий" відомим Меморандумом завантажені пшеницею судна деяких компаній простоюють в очікуванні незрозуміло чого.

Кукурудза після нового року вийшла на перший план як ресурс для "роботи" експортерів, що підтримує ціни на неї на досить високому рівні. Ціни закупівель в портах (на умовах СРТ) анонсуються на рівні 2200 грн/т, на елеваторах Центральної України - 1950-2000 грн/т.

Але ринок виразно став "ринком продавця", який також неохоче розлучається з "царицею полів", як і з пшеницею. Багато в чому саме з цієї причини (а не тільки через новорічні святкування) експорт кукурудзи з України в січні ледь перевищив 1200 тис. тонн, при тому, що в грудні він склав 2000 тис. тонн.

Соя також продовжує користуватися популярністю, будучи значним джерелом доходів для аграріїв і унікальним, в сенсі економічної ефективності, ресурсом для експорту, оскільки ПДВ при експорті сої, принаймні, повинен відшкодовуватися з бюджету.

У силу цього ціни на сою в Україні в даний час знаходяться на досить високому рівні: 4500 грн/т (СРТ-порт) і, за мінусом логістичних витрат, 4200-4250 грн/т - на EXW-Центр.Украіна. Ціни "від переробників" сої сягають 4300 грн/т (СРТ-МЕЗ).

З валового збору сої (2400 тис. тонн) заводами України до теперішнього часу її перероблено, за даними профільної асоціації "Укроліяпром", близько 300 тис. тонн, експортовано (на 29.01) - понад 700 тис. тонн. Таким чином на ринку залишається ще значна кількість (понад 1000 тис. тонн) нереалізованої сої, кошти від продажу якої стануть хорошою фінансовою підмогою аграріям у майбутній весняній посівній кампанії.

Соняшник, якого в поточному сезоні було зібрано, за даними Держстату України 8366 тис. тонн, також "відзначився". Ціна на цю олійну культуру в січні 2013 року досягла гривневого рекорду 2008 року - 5000 грн/т, правда тоді вона в доларах складала 1000 $/т.

Такий рівень внутрішніх цін на соняшник є відображенням його значної дефіцитності в 12/13 м/ році і не корелює з цінами на олію на зовнішніх ринках, залишаючи українським масловидобувачам "кругом-бігом", з урахуванням шроту і ПДВ, який має відшкодовуватися з бюджету , близько 10-15 $/т прибутку.

З урожаю 2012 року на експорт відвантажено всього 100 тис. тонн соняшнику. "Піррова" перемога переробників?

Ріпак, при його "​​висохлому" валовому зборі в 1200 тис. тонн, у поточному сезоні також був ресурсом, який дозволив добре заробити товаровиробникам і "бути зайнятими" експортерам, які до цього дня вже поставили на зовнішні ринки майже весь наявний ресурс цієї культури - близько 1,1. млн. тонн. В даний час ціни на залишки ріпаку складають до 4650-4800 грн/т (СРТ-порт).

Джерело: Українська аграрна конфедерація